Що Біблія говорить про Церкву?

Католицьке вчення визнає, що католицька церква – це правдива церква, заснована на Петрі; папа є головою тієї церкви й спадкоємцем Петра, він безпомилковий і єдиний, хто уповноважений тлумачити Святе Письмо.

Про це кардинал Гіббонс говорить: «Правдива церква мусить бути апостольською. Отже, у формуванні вірувань у часи Вселенського Нікейського собору, в році 325, ми знаходимо такі слова: «Вірую в одну святу католицьку й апостольську церкву». «Католицька церква... може легко виправдати титул апостольства тому, що вона взяла свій початок від апостолів» (Віра Наших Отців, сторінка 38,48).

Такі вчення римо-католицької ієрархії розходяться зі Словом Божим.

Церква – це устрій самого Бога Єгови, бо ж написано: «Церква Бога Живого» (1 Тимофія 3:15).

Ісус Христос є Головою, Головним Наріжним Каменем, Основою і Володарем церкви. «Бог підняв Ісуса Христа з мертвих і зробив Його Головою церкви» (Ефесян 1:20-22).

«Тим, що чоловік – голова жінки, як і Христос – Голова церкви, і Він спаситель тіла». (Ефесян 5:23)

«І Він – Голова тіла, церкви. Він початок перворідний із мертвих, щоб у всьому Він мав першість. Бо треба було (Отцеві), щоб у Нім перебувала вся повнота» (Колосян 1:18, 19).

«Та Бог розмістив усі члени в тілі, як Йому було завгодно» (1 Коринтян 12:18).

Імена тих, що стали членами церкви, записані на небесах, а не в якійсь світській книжці (Євреїв 12:23).

Бог Єгова й Ісус Христос є учителями церкви. «І всі твої діти будуть навчені від Єгови, і великий мир і гаразд буде поміж дітьми твоїми» (Ісаї 54:13; 30:20 АСВ).

Давні пророки написали пророцтва після того, як вони були натхненні Духом Єгови (2 Петра 1:21). Апостоли написали повчання церкві за наказом й натхненням від Бога через Ісуса Христа. Пророцтво і вчення апостолів – це знаряддя, використані Господом, для навчання тих, хто причетний до церкви; тому-то апостол Павло писав, що Ісус Христос є Головним Наріжним Каменем церкви, храму Божого, збудованого на Христі, через ті вчення, які Бог дав через святих пророків і апостолів (Ефесян 2:18-22).

Нема жодного доказу того, що апостол Петро був єдиним апостолом, призначеним роздавати вчення церкві. І також нема жодного доказу, що Петро або інші апостоли мали наступників. Припущення римо-католицької ієрархії, що папа є віцекоролем Христа і головою, або верховником церкви, і що він є безпомилковим учителем у церкві, не відповідає істині. Така наука – це ще одна хитра видумка сатани, щоби відвернути щирих людей від Бога й Христа, а звести на переконання та вчення людське.

Римо-католицьке вчення стверджує, що ієрархія – це та правдива церква, яка складається з кількох людей, а всі інші католики, що підтримують її, названі дітьми церкви, або ж «католицькою народністю» (див. Урядовий католицький директор, 1935 р.). Навпаки ж, Писання засвідчує, що єдиний можливий спосіб стати членом церкви – це увірувати в Бога й Ісуса Христа, цілковито присвятити себе вчиненню волі Божої, і тоді вірно ступати слідами Ісуса, виконуючи накази Божі аж до смерті. Цей привілей не можна отримати через голосування людей, але Господь дає його кожному, хто сповна служить Йому (Євреїв 11:6; 1 Петра 2:21; Римлян 8:29; Одкриття 2:10).

Церква – це небесний устрій Царства Божого.

Той факт, що хтось називає себе членом Його церкви, не є жодним доказом, що це насправді так. «Не кожен, хто звертається до мене: «Господи, Господи!», увійде в Царство Небесне, а лише той, хто чинить волю Отця мого, що небі» (Матвія 7:21).