Хто є засновником Свідків Єгови?

 

Релігійні кривдники принижують Свідків Єгови і говорять про них як про нову секту, яка з'явилася нещодавно. Вони посилаються на різних сучасників як на засновників Свідків Єгови. Вони говорять про служителів Божих із серцями, повними заздрості, злоби і ненависті. Сучасні релігійні секти за походженням є відносно новими у порівнянні зі Свідками Єгови. Через незнання вони ображають Свідків і бажають знищити їх.


  • Тож з якого часу насправді почали існувати Свідки Єгови?
  • Хто був їхнім засновником?
  • Хто був першим Свідком Єгови?

Слово Боже є авторитетним джерелом для з'ясування цих питань.

Біблійні аргументи

Апостол Павло говорить про вірних давніх мужів - від Авеля до Івана Хрестителя - як про "велику хмару свідків" (Євреїв 12:1). Вони були Свідками Єгови.

Першим з-поміж свідків апостол Павло називає Авеля – другого сина Адама і Єви (Євреїв 11:4). Він був першим із довгого списку свідків і служителів Бога.

Сатана спровокував його брата до злочину проти цього мученика і вірного свідка. З тієї причини Авель став першим мучеником, вбитим за правду. Тож чи все це доводить, що саме він є засновником Свідків Єгови? Однозначно, ні!

Відповідно, Авель був тим першим свідком, але він не вважав себе засновником. Авель володів словом Божим. Його віра в це слово допомогла йому закарбувати в розумі і на серці видіння нескінченного Нового Світу.

Бог дав йому це видіння і відкрив правильний спосіб поклоніння. Таким чином Бог настановив і укріпив Авеля в правдивому поклонінні як одного із Його Свідків.


Єгова Бог є єдиним засновником Свідків Єгови


"Цей народ Я утворив для Себе; він буде сповіщати славу Мою" (Іс. 43:21).

"А Мої свідки, – говорить Господь (Єгова, АСВ), – ви і служник Мій, котрого Я вибрав, щоб ви знали і вірили Мені, і розуміли, що це Я: раніше від Мене не було Бога, і після Мене не буде. Я, Я Господь (Єгова, АСВ), і немає Рятівника, окрім Мене. Я провістив, і врятував, і сповістив; а іншого немає у вас, і ви – свідки Мої, – говорить Господь (Єгова), – що Я Бог" (Іс. 43:10-12).

Хто є першим Свідком Єгови

Слово Боже є авторитетним джерелом відповіді на це запитання. Євреїв одинадцятий розділ подає довгий список людей, які вирізнилися через свою віру в Бога і непохитну відданість перед Єговою. Апостол Павло пізніше говорить про них як про "велику хмару свідків" (Євреїв 12:1). Ті вірні люди давнини свідкували усно, вони не були католиками, православними чи протестантами. Вони споглядали вперед на Новий Світ, обіцяний Єговою, несучи свідчення щодо Нього. Вони були свідками Єгови.

Євреїв 11:4 називає першим з-поміж свідків Авеля – другого сина Адама і Єви. Відповідно, він був першим зі свідків Єгови. Звичайно, Авеля визнають як першого мученика. Сім віршів четвертого розділу Буття розповідають про його життя. "І був Авель пастух отари, а Каїн був рільником" (Буття 4:2). У нічний час, коли піклувався про своє стадо, Авель дивувався величчі небес з міріадами зірок і планет. У денні години він оглядав земну красу, гори з лісами. Спостерігаючи ці видимі діла творіння, Авель розумів велич, силу і безмежну мудрість Творця, Бога Єгови. Він зростав у вірі й поклонінні Богові" (Псалом 18:2-5; Римлян 1:20).

Також Авель знав про велике пророцтво, висловлене в Едемі: "І покладу ворожнечу між тобою і між жінкою, між насінням твоїм і між насінням її. Воно розчавлюватиме тобі голову, ти ж  жалитимеш його у п’яту" (Буття 3:15). Тут знаходилась обіцянка перемоги через Царя Нового Світу з насіння Божої жінки над змієм сатаною і його організацією. Цей Новий Світ відкрив шлях спасіння для слухняного людства.


Авель очікував на той Новий Світ.


Уже тоді він мав основу для тієї надії і впевненості у його приході, і було це пророче запевнення, зроблене Богом в Едемі. Не існувало жодних фізичних фактів чи переконливих доказів про заснування його, котрі Авель міг бачити тоді; все ж він був твердо впевнений у його приході. Авель мав непохитну віру. "Віра – то підстава сподіваного, доказ речей небачених…" (Євреїв 11:1).

Як Авель показав віру?

Книга Буття відповідає: "І приніс Каїн Богові жертву від плоду землі. І Авель також приніс від своїх перворідних з отари та від їхнього лою. І зглянувся Господь на Авеля та на жертву його, а на Каїна й жертву його не зглянувся" (Буття 4:3-5). З цього можна зробити висновок, що сама церемонія щось жертвувати не є проявом віри Авеля. Бо Каїн також приніс жертву. То чому жертва Каїна не була прийнята як прояв віри? Чи проявив Бог прихильність до особистості? Якщо ні, то чим відрізнялися їхні жертви?

Авель приніс жертву із первородного стада свого, а також і його лою. І Бог поцінував цю жертву. Ціна для цього була пророчою і показала, що слід Йому вимагати для звільнення людини із рабства. Двадцятьма п’ятьма століттями пізніше Він заповідав ізраільтянам принести схожу жертву (Числа 18:17).

Яке значення має жертва Авеля?

Завдяки вірі і смиренню Бог відкрив Авелю, яка прообразна жертва була потрібна для поклоніння. Ця жертва була пророчою і вказувала на більшу жертву за гріх для Нового Світу, котра відкриє слухняним людям дорогу, щоб перебувати в милості Божій і жити в тому Новому Світі. Це зобразило обіцяне насіння в Едемі. Служіння Авеля ґрунтувалося на відкритті в минулому.

Це показує на Теократію і Відкупителя або Насіння, як було пророковано в Буття 3:15. Він показав віру в пролитій крові обіцяного Відкупителя. Він знав, що необхідно пролити кров або дарувати життя, щоб принести викуп, а таку необхідність повинні визнати раніше, ніж хтось може наблизитися до Бога і бути прийнятим Ним. Жертвування тварини, пролиття крові і дарування життя проявило насправді віру його у всі ці діла, а його жертва була ілюстрацією того. Він угодив Богу.


Авель був першим із-поміж Свідків Єгови, який очікував на Святе Місто, Художником і Будівничим якого є Бог.


"Місто", або Теократичну Організацію, яка була передбачена ще в Едемі.  "Вірою своєю Авель приніс Богові жертву кращу, як Каїн; нею засвідчений був як праведний, бо Бог свідчив про дари його; нею навіть і вмерши, він ще промовляє" (Євр 11:4).

Каїн та його жертва

Каїн був землеробом, так само, як Адам – батько його (Буття 3:23; 4:2). Його жертва складалася із плодів землі. Вона не вимагала пролиття крові і дарування життя; відповідно, не мала жодного пророчого значення.

Його жертва не вказувала на потребу викупу через гріх Адама. Він не усвідомлював необхідності спасіння і спасителя для себе.


Він наближався до Бога самолюбним чином, щоб служити Йому так, як вважав за правильне сам.


Без сумніву, Авель, як Cвідок, говорив своєму братові Каїнові про відповідне служіння Богові. Та Каїн вважав, що релігія його грішних родичів була дуже добра для нього і для поклоніння Богу.

У своєму релігійному легковірстві, можливо, він думав, що сам був тим обіцяним насінням, оскільки був первенцем жінки Єви і був призначений для вічної величчі й управління світом як спаситель людства. Оскільки він бажав своєї власної слави, то не міг бачити Новий Світ Єгови, який має прийти керувати Всесвітом для виправдання імені Божого. Тому наближався до Бога зухвалим чином, виконуючи на жертовнику формальну і позбавлену всілякого сенсу церемонію.

Його дії були формою поклоніння і такими, що усувають й ігнорують вимоги Бога для відкупу. Він вважав, що поклоняється, говорячи: "Господи, Господи" устами і язиком, але далеко від Бога серцем, повним амбіцій та егоїзму" (Матв. 7:21; 15:3, 6-9).

Бога не можливо ошукати

Єгова Бог не був ошуканий проявом формальності Каїна. Він не прийняв його жертви.


Авель вірив у те в що Каїн не увірував, і це виявилося через їхні жертви.


Авеля Бог оцінив, а Каїна відкинув. Каїн засмутився, а Бог, побачивши це, запитав: "Якщо робиш добре, невже не будеш прийнятий?" Цей приклад показує, що Бог не дивиться на особистість. Якщо б Каїн робив добро, то був би прийнятий. Та він не "робив добро", і Єгова сказав: "Гріх підстерігає у дверях" (Буття 4:5-7).

Після викриття Каїн не послухався і не покаявся. Він відмовився підпорядковуватися сильній руці Божій. Він бачив, що служіння Авеля було прийняте, тому міг відмовитися від релігійного формалізму і правдиво послужити Богові.

Замість того, щоб вчинити правильно, він шукав привід посваритися з першим свідком Бога Єгови і вбив його (Буття 4:8).

Чому Каїн додав ще й злочин до свого гріха?

Вчинки Авеля були праведні, тоді як вчинки Каїна були злі. Сповнений заздрості, він бачив прихильність Бога, виявлену Авелеві за його праведні вчинки, тому і побоявся його як суперника у владарюванні над світом, в якості обіцяного насіння (Буття 3:15).

Все ж причина злочину визначається тим, що спонукало до цього вчинку. Каїн був від злого, сатани, засновника релігії. Диявол заперечував силі Єгови. Він не приймав думки, що Бог оселив на землі творіння, яке вірно буде служити Йому навіть під час переслідувань. Своєю безвинною поведінкою перед Господом Авель довів, що диявол - ошуканець. З цієї причини сатана повпливав на Каїна, щоб той вчинив злочин (1 Йоана 3:12). З того часу релігія і злочинність йдуть рука в руку. Ісус сказав релігійникам свого часу, що вони подібні до диявола і виконували його похоті, тому що він був ошуканцем і вбивцею з самого початку (Йоана 8:44).

Каїн почав прикривати злочин брехнею, а Бог відповів: "голос крові брата твого промовляє до Мене із землі!" (Буття 4:9, 10). Правильний шлях вчинків Авеля і збереження своєї відданості, навіть до пролиття крові або смерті, продовжує мовити упродовж століть (хоча Авель мертвий), для виправдання імені Єгови Бога, і стоїть на боці Його суперечливого питання, протиставляючись глузливому виклику диявола (Євреїв 11:4).

Незважаючи на те, що дияволові вдалося умертвити Авеля, він програв, оскільки йому не вдалося зруйнувати відданість Авеля. Навіть більше, Єгова нагородить вірного Авеля, який чинив добро, "кращим воскресінням’". Він воскресне як один із князів "Нової Землі" нового справедливого світу (Йоана 5:28, 29; Євреїв 11:35; Пс. 44:17; Ісаї 32:1).

Що обираєте ви?

Ісус показав, що кров першого свідка була на релігійниках (Матв. 23:35). Пізніше Він, Свідок Вірний і Правдивий, був убитий релігійниками. Його кров, яка затвердила Новий Завіт і принесла спасіння, промовляла краще, ніж кров Авелева (Євреїв 12:24).

Сьогодні ж релігійники продовжують підтримувати вбивства Свідків Єгови. Вони ненавидять цих вісників Нового Світу, тому що той справедливий світ зруйнує їхні амбіції і прагнення керувати світом. Як кров Авеля промовляє із землі, так і кров усіх вірних свідків, вбитих релігійниками, родом Каїна, протестує проти цих земних представників сатани (Єремії 2:34; Об'яв. 6:9, 10; 17:6; 18:24).

Хроніка Буття доводить, що Єгова дозволяє людям обрати, кому служити. Так, як Авель і Каїн зробили свій вибір. Кожна людина вирішує свою долю, обирає життя або смерть. Як тоді, обрали Каїн і Авель, так тепер обирають люди між релігією і правдивим поклонінням.


Вчинки, а не слова свідчать про вибір (Рим. 6:16).


Вибір Авеля був мудрим. Це записано, щоби стати нам попередженням у наші дні. Мудрі оберуть праведний шлях перед Богом, так як зробив Авель - перший із Свідків Єгови.